50 оттенков жизни

ЦІННОСТІ В ЕПОХУ РОБОТІВ

Вони можуть приготувати Вам суперсмачну вечерю, миттєво зреагувати на Ваш біль, посміхнутися, навіть заплакати... і при цьому не відчути нічого. Як би ми не ставились до них - недовірливо чи з радісною цікавістю - доведеться звикати. Бо, принаймні у розвинутих країнах, роботи - вже частина соціуму. І якщо для мене й мого покоління це все ще виглядає фантастикою, в майбутньому діти виростатимуть в оточенні андроїдів. Наскільки це - а також клонування та прориви в медицині - їх змінить? І якими взагалі будуть їхні життєві цінності?
Уявіть: вечір у чудовому ресторані, жива музика, поруч симпатичний хлопець із сайту знайомств, а в голові у Вас одна думка: "Що як він робот?". Колись андроїди стануть зовні не відмінні від людей. Як же орієнтуватися у світі, де мертвий механізм виглядає настільки живим? Вислови про те,  що "суть важливіша за форму", вже не здаватимуться банальними,  і люди, загалом, розділяться на два табори:

"матеріалісти", що не віритимуть у якісь глибинні відмінності між нами і згодом вимагатимуть надати роботам людські права;
"ідеалісти", які шукатимуть те, що нас кардинально відрізняє, і таким чином відкриватимуть, чим же, власне, є душа. 

Так чи інакше, але в епоху роботів цінним вважатимуть те, що неможливо штучно відтворити, - живі непідробні емоції. Тому вибух інтересу до психології  закономірний. Ми ніби інтуїтивно відчуваємо: дослідження емоційно-вольової сфери - це квиток на експрес у майбутнє. Рівень EQ (емоційного інтелекту) гратиме не менш важливу роль, ніж рівень IQ, а то й більшу. Бо тут ми точно матимемо переваги перед штучним інтелектом. Почуття (як відмінна людська риса) стануть реальною цінністю, і люди ретельно їх у собі відстежуватимуть. А тоді зіткнуться з новою проблемою. Поверховістю, відсутністю потрібної глибини. Часи війн, рабської праці, хвороб і відчайдушного виживання поставили Легкість на найвищий п'єдестал. Захищати від страждань і болю - ось до чого була покликана Цивілізація. І світ, врешті-решт, перетворився на скляний купол із комфортною внутрішньою температурою. Як результат, люди все рідше переживатимуть щось дійсно глибоке - інсайт, очищення, катарсис...  Бо все це пов'язано з болем, а він у світі майбутнього стане дефіцитом. Який вихід буде знайдено? Екстрим? Ігри на виживання? Віртуальні подорожі в Середньовіччя або новий атракціон - "життя в чужій шкурі", де ти примірятимеш на себе долю кого завгодно: від Жанни Д'Арк до вбивці Джона Кеннеді?
ЦІННОСТІ В ЕПОХУ РОБОТІВ
Втомившись від віртуальних світів, люди почнуть гостріше відчувати звичайні речі. Дотик піску, шорстка кора дерева... Тактильний голод вплине на дизайн. Будинки майбутнього, крім стін-екранів та меблів-трансформерів, матимуть острівці природи - куточки лісу чи морського узбережжя, - які допомагатимуть повертатися в реальність. 
Роботи навчаться повторювати за нами все, і робитимуть це досконало. Але справжня творчість (у якій є елемент несподіванки, гри, хаос vs логіка) ще довго буде їм недоступна. Тому вміння створити щось дивне, унікальне, як відбиток пальця або зіниця ока, цінуватиметься дуже високо. Креативність стане важливішою за майстерність. І це помітно вже  зараз: для покоління Z, або, як його ще називають, ЯЯЯ-покоління (одразу згадується інстаграм з безкінечними селфі) самовираження важить більше, ніж звичайне споживання, а стабільність, взагалі, досить розмите поняття. Діти 2000-х звикли прислухатися до себе, і серед них є багато тих, хто легко пожертвує кар'єрою заради поклику серця. Вчора менеджер, сьогодні - мандрівний фотограф. Для "зетів" успіх може виглядати саме так.
ЦІННОСТІ В ЕПОХУ РОБОТІВ
Штучний інтелект поставить нас перед старим, як світ, питанням: "Хто ми є?", але тепер воно не здаватиметься філософським. Мирні дискусії переходитимуть у пекельні диспути, в декого просто вибухатиме свідомість, та в результаті люди дізнаються про себе багато нового. А ще роботи змусять всерйоз замислитися над суттю стосунків. Це видно навіть із коментарів під відео з секс-андроїдом Harmony: "Якщо навчиться борщ варити й сорочки прасувати, навіщо мені дружина?" Жарти жартами, але з часом таке питання перестане бути риторичним. Думаю, певна категорія чоловіків вже зробила свій вибір на користь цифрових дружин - і це чудово: все менше шлюбів будуть ширмою для взаємного використання або втечею від самотності. Тоді як уміння щиро (а не за програмою професійного пікапера) сказати "ні" вважатимуть виявом справжньої жіночності.
Що впаде в ціні у світі майбутнього? Напевно, терплячість. Якщо раніше навколо жінки, яка роками терпіла сімейного деспота, з'являвся ореол мучениці і навіть "берегині сімейного вогнища", тепер така поведінка радше викличе роздратування. Любов до себе і її принципова відмінність від егоїзму в майбутньому не просто психологічний тренд, це сприймається як ознака розвинутої людини. Фальшива "жертовність" викликатиме або антипатію, або нерозуміння: навіщо лишатися в ситуації, якщо не здатен її вирішити? Страждання виглядатиме "дивною примхою", ірраціональні вчинки (наприклад, ті, що шкодять твоїм інтересам) - чимось підозрілим. Чи зможуть у цьому супертехнологічному світі зрозуміти Ромео та Джульєтту? Так, звісно: якщо підключать спеціальний чип.
Раніше мені здавалося цікавим збігом те, що слова "робот" і "робота" виглядають родичами. Проте, як виявилося, це не збіг: Карел Чапек, який першим назвав розумну машину "роботом", був чехом, а в чеській мові robota означає "праця з примусу". З появою механічних слуг люди забудуть про найнеприємніші, важкі професії, як про страшний сон. Чи призведе це до масових лінощів і небажання напружувати себе? Не думаю. Як показує досвід, патологічна лінь - серйозна проблема там, де колись існувало рабство. І саме рабство призводить до втрати того, що може стати найвищою цінністю в майбутньому. Того, від чого нас, особливо в тоталітарних державах, так довго привчали відмовлятися, - Бажання. Ось це дитяче, часом таке нестерпне, ірраціональне "хочу", яке або підкорює тебе, або ти - його, яке не терпить компромісів і рухає вперед, немов магніт. Звідки воно з'являється? Чому хтось не згоден жити без танців, а хтось - без пензля й фарб? Зманіпулювати, тобто навіяти, ніби тобі чогось хочеться, можна (реклама, власне, цим і займається), а от зрозуміти, звідки приходить цей імпульс, і тим більше викликати його... Це втручання в святая святих, найглибшу природу людини. Невже й туди колись добереться наука? Невідомо. Але те, що у світі роботів вміння бажати виглядатиме Даром і цінуватиметься як суто людська риса, очевидно. Отже, не бійтеся своїх спонтанних "хочу": можливо, саме ті мрії, які зараз здаються божевільними, в майбутньому принесуть найбільші дивіденди.